Чи ви бачили як раки б’ються?

Сидиш собі у засідці, наприклад на качку, а тут під ногами ціла баталія!))) Хтось бачив як раки б’ються? 😉 Теж щось ділять. Ех були часи! Як зараз пам’ятаю, прийдеш на річечку, до берега тихесенько підкрадешся навшпиньки, а там водичка прозора і прохолодна. Видно аж дно, а по під самим берегом стоїть у воді стайка плотвички і карасики неподалік, гріються на сонечку в теплих шарах води. Якщо прийти трішки раніше, то можна побачити як з води вистрибує верхівка, а за нею ганяється пльомкаючи окунь ротань. А якщо ще раніше, на самому світанку, то можна було побачити як в тумані над водою скидається щука і судак. Риби було повно, сіток тоді не було де купити, плели самі, але в річках майже не ловили ними. До речі, може хто не знає, ми тоді раків ловили руками засовуючи руку в нору по берегу річки, там часто сиділи раки, або водяні вужі) А ще раків ловив я особисто таким чином: брав англійську булавку і нанизував на неї шматок сала, до булавки прив’язував жилку десь 0,12-0,18 і закидував під очерети метрів 5 від берега. Жилка провисала і треба було трохи почекати. Десь через 5 хвилин вона натягувалась, і треба було обережно підтягувати до себе вибираючи її з води. Коли підтягував ближче, то на кінці вхопившись за сало клешнями сидів рак! Треба було мати ще підсаку щоб підхопити його ззаду, бо якщо вода була прозорою, то він відпускав сало і тікав назад. Для того щоб таке не сталось, ми перед закиданням мутили воду, тобто кидали в воду подрібнену глину, щоб вона стала мутною зовсім і не прозорою. Отак я ловив раків в дитинстві. На березі з друзями смажили їх просто на вогні і їли.